Біодизель

База знань

Біодизель (біодизельне паливо) – моторне біопаливо, метиловий ефір, який отримують в результаті хімічної переробки рослинних або тваринних жирів. На сьогоднішній день біодизель – єдине альтернативне джерело енергії, який може скласти конкуренцію традиційному дизельному паливу. До речі, перший в світі дизельний двигун працював якраз на біодизелі – арахісовій олії. Так як це сталося 10 серпня 1893 року (день презентації першого дизельного двигуна), то щорічно 10 серпня відзначають неофіційне свято екологічно чистого моторного палива – Міжнародний день біодизеля.

Біодизель

Біодизель: сировина і перспективи

В якості вихідної сировини можна використовувати будь-яку рослинну олію – рапс (основна сировина в Європі), соя (США), канола (Канада), пальмова олія (Філіппіни, Індонезія), кокосове масло (Філіппіни), касторове масло (Бразилія), а також риб’ячий жир або жири рослинного походження.

Щоб отримати біодизель, на дев’ять частин рослинного (тваринного) масла беруть одну частину метанолу. Щоб прискорити процес, додають лужний каталізатор. На виході виходить метиловий ефір і гліцерин (побічний продукт, який, втім, активно використовується в лакофарбовій та фармацевтичній промисловості). Цетанове число отриманого біопалива складає близько 56-58, для порівняння, у звичайного дизельного палива воно дорівнює 50-52. В цьому і полягає основна перевага біодизеля – його можна використовувати в дизельних установках (двигунах), без їх додаткової модифікації.

Біодизель – дуже екологічно чисте паливо, при його згорянні не виділяється діоксид сірки і мінімум – діоксиду вуглецю. Розлитий на землю біодизель розкладається практично повністю (на 99%), не забруднюючи землю. При попаданні у воду він не представляє небезпеки для живих організмів.

Щорічно в світі проводиться близько 35 млн тонн біодизеля. Майже третина – близько 13 млн тонн – припадає на Євросоюз, майже 6 млн тонн біодизеля випускається в США. Ще один лідер у виробництві біодизеля – Індонезія, яка виробляє 3 млн тонн щорічно. При цьому державною програмою передбачено, що різницю у вартості між біодизелем і дешевшим мінеральним паливом (звичайним дизелем) компенсують за рахунок податкових зборів з експорту пальмової олії. Саме висока собівартість – головний недолік біодизеля, він може на рівних конкурувати з дизелем, який отримують в процесі переробки нафти, тільки при вартості бареля нафти в районі 80 доларів і вище. Тому більшість програм по впровадженню біодизелю реалізуються за безпосередньої підтримки держави. Ситуація може змінитися після початку виробництва біопалива третьої третього покоління – біодизеля з водоростей.

Lost Password